руський

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	ру́ський	ру́ське	ру́ська	ру́ські
Р.	ру́ського	ру́ського	ру́ської	ру́ських
Д.	ру́ському	ру́ському	ру́ській	ру́ським
З. (іст./неіст.)	ру́ського (іcт.) ру́ський (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	ру́ське	ру́ську	ру́ських (іст.) ру́ські (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	ру́ським	ру́ським	ру́ською	ру́ськими
М.	ру́ськім ру́ському	ру́ськім ру́ському	ру́ській	ру́ських

ру́сь-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -русь-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

Вимова

• • МФА: [ˈrusʲkei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. прикм. до Русь; який належиться до Русі ◆ От немовби й розв'язано всі ті діла, які турбують руську землю, які не дають спати людям на Русі. Семен Скляренко, «Святослав», 1959 р.
2. зах., заст. український ◆ Став Петро Коваленко виборцем, дали йому карту голосування, а громада виписала на карті руського мужицького кандидата. Лесь Мартович, «Війт», 1903 р.
3. розм. те ж саме, що російський ◆ Гей, ніде нема такої, // — Гордимося ми, // — І красивої і злої // Руської зими! Микола Шпак, «Зимовий малюнок», 1939 р.
4. розм., у знач. ім. людина російської національності ◆ За окремим столом похмуро обідав руський і боязко позирав навкруги. М. М. Коцюбинський, «Сон», 1911 р. ◆ Бачиш — руський з тобою, башкир і таджик, // Друзі, браття твої, громоносна лавина. М. Т. Рильський, «Україні», 1941 р.
5. розм., істор. радянська людина, представник Радянського Союзу ◆ Дітям приїзд офіцерів, видно, був за свято. Вигуками й красномовними жестами вони розповідали, що тут уже були руські. О. Т. Гончар, «Прапороносці», 1946—1948 р.
6. у знач. ім., ж. національний танець росіян, а також музика для цього танцю ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

1. давньоруський
2. український
3. російський
4. росіянин; розм. москаль
5. радянський
6. —

Гіпоніми

1. —
2. словенороський, чорноруський, рутенський, роксланський
3. —
4. —
5. —
6. —

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• мати городів руських
• мати міст руських

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
власні назви: Русь, Русь-Україна, Україна-Русь топоніми: Рава-Руська, Рясна Руська ін. іменники: русин, русич прикметники: великоруський, галицько-руський, давньоруський, києворуський, русько-візантійський дієслова: обрусити

Етимологія

Від укр. Русь.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Ruthenian Нідерландськаnl: Roetheens Німецькаde: Ruthenisch Польськаpl: ruski Російськаru: русский Французькаfr: ruthénien

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: руський