Українська
[ред.]

бі-ло-ру́ч-ка

Корінь: -біл-; інтерфікс: -о-; корінь: -руч-; суфікс: -к; закінчення: -а.

розм. той, хто цурається фізичної, чорної роботи; нероба. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Хлопець назвався Максимом Чуприною Високий, рослий, долоня широка, видно відразу, що не білоручка Цюпа
1. не призвичаєна до фізичної праці людина; пестун, пестунка ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ [О л е с я:] Я білоручка: ні панянка, ні мужичка, ні богу свічка, ні чорту кочерга М. Л. Кропивницький

Найтісніша спорідненість

Від ??

той, хто цурається фізичної, чорної роботи; нероба

не призвичаєна до фізичної праці людина; пестун, пестунка

Українська[ред.]