білочка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бі́лочка	бі́лочки
Р.	бі́лочки	бі́лочок
Д.	бі́лочці	бі́лочкам
З.	бі́лочку	бі́лочок
Ор.	бі́лочкою	бі́лочками
М.	на/у бі́лочці	на/у бі́лочках
Кл.	бі́лочко	бі́лочки

бі́-лоч-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -біл-; суфікс: -очк; закінчення: -а.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

Білочка

1. зменш.-пестл. до білка 1. ◆ З дерева на дерево перескакують білочки І. С. Нечуй-Левицький
2. з дієсл. бачити, ловити тощо ◆ Нє, він таки допився до білочки, бо де вони могли взятися у херсонських степах та ще й з дитиною?! Halyna Tarasi͡uk. I͡Anhol z Ukraïny: malenʹki romany. novely 2006

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• обідрати як білочку
• білочку оббілувати див. оббілувати

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

сп'яніння

Джерела

• Словник УЛІФ: білочка