білочка
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бі́лочка | бі́лочки |
| Р. | бі́лочки | бі́лочок |
| Д. | бі́лочці | бі́лочкам |
| З. | бі́лочку | бі́лочок |
| Ор. | бі́лочкою | бі́лочками |
| М. | на/у бі́лочці | на/у бі́лочках |
| Кл. | бі́лочко | бі́лочки |
бі́-лоч-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -біл-; суфікс: -очк; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]
- зменш.-пестл. до білка 1. ◆ З дерева на дерево перескакують білочки Нечуй-Левицький
- з дієсл. бачити, ловити тощо ◆ Нє, він таки допився до білочки, бо де вони могли взятися у херсонських степах та ще й з дитиною?! Halyna Tarasi͡uk. I͡Anhol z Ukraïny: malenʹki romany. novely 2006
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| сп'яніння | |