білка
 Див. також Білка.
|
Українська
[ред.]бі́лка
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бі́лка | бі́лки |
| Р. | бі́лки | бі́лок |
| Д. | бі́лці | бі́лкам |
| З. | бі́лку | бі́лок |
| Ор. | бі́лкою | бі́лками |
| М. | на/у бі́лці | на/у бі́лках |
| Кл. | бі́лко | бі́лки |
бі́лка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -біл-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова
[ред.]- МФА: [ˈbilkɑ]
Помилкова:
- МФА: [ˈbʲiɫkɑ]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]
- невеличкий лісовий гризун, що живе на деревах ◆ І падає сніг, і шумлять дерева... Десь лускає білка горішки дебелі І. Нехода
- хутро цього гризуна. ◆ Від кожного двору по білці данину брали Панас Мирний
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]- —
- —
Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]- —
- —
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| гризун | |
| |
білка́
[ред.]Значення
[ред.]- форма родового відмінка однини від біло́к I, II
