білянка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. біля́нка біля́нки
Р. біля́нки біля́нок
Д. біля́нці біля́нкам
З. біля́нку біля́нок
Ор. біля́нкою біля́нками
М. на/у біля́нці на/у біля́нках
Кл. біля́нко біля́нки

бі-ля́н-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -біл-; суфікси: -ян; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. розм. світловолоса або білолиця жінка, дівчина; білявка. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. рідк. білість обличчя (на протилежність до ластовиння, веснянок). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ — Ластівко, ластівко! На тобі веснянки, дай мені білянки! Номис

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

світловолоса або білолиця жінка
білість обличчя

Джерела[ред.]