білявка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | біля́вка | біля́вки |
| Р. | біля́вки | біля́вок |
| Д. | біля́вці | біля́вкам |
| З. | біля́вку | біля́вок |
| Ор. | біля́вкою | біля́вками |
| М. | на/у біля́вці | на/у біля́вках |
| Кл. | біля́вко | біля́вки |
бі-ля́в-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -біляв-; суфікс: -очк-; закінчення: -а
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
-1.jpg)
- розм. світловолоса або білолиця жінка, дівчина; білянка. ◆ Це була ніби писана на полотні геніальною рукою художника синьоока білявка Збанацький
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |