бісеня

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бісеня́	бісеня́та
Р.	бісеня́ти	бісеня́т
Д.	бісеня́ті	бісеня́там
З.	бісеня́м	бісеня́т
Ор.	бісеня́м	бісеня́тами
М.	бісеня́ті	бісеня́тах
Кл.	бісеня́	бісеня́та

бі-се-ня́

Іменник, істота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2b° за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -біс-; суфікс: -ен; закінчення: -я.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зменшливе до біс I 1. ◆ Та й мордувалося ж скажене бісеня! І скаче, і тупоче, і по землі качається Марко Вовчок
2. розм. про кого-небудь жвавого, меткого, хитрого, лукавого ◆ Кирило Сидоренко глянув на неї, усміхнувся — ну й бісеня, а очі ж які, золотаво-карі В. М. Собко

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

про кого-небудь жвавого, меткого, хитрого, лукавого

Джерела

• Словник УЛІФ: бісеня