бісик

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бі́сик бі́сики
Р. бі́сика бі́сиків
Д. бі́сикові
бі́сику
бі́сикам
З. бі́сика бі́сиків
Ор. бі́сиком бі́сиками
М. бі́сикові, бі́сику бі́сиках
Кл. бі́сику бі́сики

бі́-сик

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -біс-; суфікс: -ик.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зменшливе до біс I 1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Коли зирк: він [чорт] сидить… — А що,— кажу,— бісику, чого се такеньки зажурився? Марко Вовчок

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]