бісиця
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | біси́ця | біси́ці |
| Р. | біси́ці | біси́ць |
| Д. | біси́ці | біси́цям |
| З. | біси́цю | біси́ць |
| Ор. | біси́цею | біси́цями |
| М. | біси́ці | біси́цях |
| Кл. | біси́цю | біси́ці |
бі-си́-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -біс-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жін. ім. до біс I 1. Шаблон:приклад. ◆ ватра була своєрідним оберегом від диких звірів і нечисті, яка водиться в горах — мавок, бісиць, чугайстрів. (з газети)
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |