бісиця

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. біси́ця біси́ці
Р. біси́ці біси́ць
Д. біси́ці біси́цям
З. біси́цю біси́ць
Ор. біси́цею біси́цями
М. біси́ці біси́цях
Кл. біси́цю біси́ці

бі-си́-ця

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.


Корінь: -біс-; суфікс: -иц; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. жін. ім. до біс I 1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] Шаблон:приклад. ◆ ватра була своєрідним оберегом від диких звірів і нечисті, яка водиться в горах — мавок, бісиць, чугайстрів. (з газети)

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]