в'язання

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	в'яза́ння	в'яза́ння
Р.	в'яза́ння	в'яза́нь
Д.	в'яза́нню	в'яза́нням
З.	в'яза́ння	в'яза́ння
Ор.	в'яза́нням	в'яза́ннями
М.	в'яза́нні в'яза́нню	в'яза́ннях
Кл.	в'яза́ння	в'яза́ння

в'я-за́-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -в'яз-; суфікси: -а-нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА: [ʋjɐˈzɑnʲːɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[1]

[2]

[3]

Значення

1. тільки одн. дія за значенням в'язати[[Категорія:Вербальні слова}}]] 1, 3. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. виріб, який в'яжеться або зв'язаний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. те саме, що в'язь І 1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: в'язання