вантажник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ванта́жник | ванта́жники |
Р. | ванта́жника | ванта́жників |
Д. | ванта́жникові ванта́жнику |
ванта́жникам |
З. | ванта́жника | ванта́жників |
Ор. | ванта́жником | ванта́жниками |
М. | ванта́жникові, ванта́жнику | ванта́жниках |
Кл. | ванта́жнику | ванта́жники |
ван-та́ж-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вантаж-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- робітник, що виконує вантажно-розвантажувальні роботи.
- спеціальний пристрій на машині для вантаження. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
- —
- —
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
робітник, що виконує вантажно-розвантажувальні роботи | |
спеціальний пристрій | |