варяниця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	варяни́ця	варяни́ці
Р.	варяни́ці	варяни́ць
Д.	варяни́ці	варяни́цям
З.	варяни́цю	варяни́ці
Ор.	варяни́цею	варяни́цями
М.	варяни́ці	варяни́цях
Кл.	варяни́це*	варяни́ці*

ва-ря-ни́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вар-; суфікси: -ян-иц; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [ʋɐrʲɐˈnɪt͡sʲɐ] (одн.), [ʋɐrʲɐˈnɪt͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що варениця. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

1. вереник

Мероніми

1. тісто, вода

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від праслов'янської форми *variti, від котрої також виникли д.-рус. варити, укр. варити, рос. варить, білор. варыць, пол. warzyć, sc. vařiti, словац. variť, в.-луж. warić, н.-луж. wariś, болг. варя «варю», мак. вари «варить», сербохорв. ва́рити, словен. variti, ст.-слов. варити, рос.-церк.-слов. варити.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: варяниця