вбирник
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вби́рник | вби́рники |
| Р. | вби́рника | вби́рників |
| Д. | вби́рнику вби́рникові |
вби́рникам |
| З. | вби́рник | вби́рники |
| Ор. | вби́рником | вби́рниками |
| М. | на/в вби́рнику | на/в вби́рниках |
| Кл. | вби́рнику* | вби́рники* |
вби́р-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: в-; корінь: -бир-; суфікс: -ник.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- речовина, яка вбирає в себе інші речовини усією своєю товщею. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |