ввічливість

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. вві́чливість  —
Р. вві́чливості  —
Д. вві́чливості  —
З. вві́чливість  —
Ор. вві́чливістю  —
М. вві́чливості  —
Кл. вві́чливосте*  —

вві́ч-ли-вість

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префікс: в-; корінь: -віч-; суфікси: -лив-ість.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. властивість за значенням ввічливий. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ↑ вві́чливий[уві́чливий] (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність), че́мний, ви́хований, гре́чний, коре́ктний, деліка́тний, ува́жний, приві́тний, приві́тливий, шанобли́вий, люб’я́зни́й, оба́чний рідше,обхі́дливийрідше,пошти́вий розм., учти́вий розм. рідко,звича́йний розм.; гала́нтний, ли́царський, ри́царський, послу́жливий, запобі́гливий, куртуа́зний книжн. рідко (вишукано, підкреслено чемний). Жінка в його… ж така тиха, привітна, ввічлива (Марко Вовчок); Галя давно знала його… як увічливого, веселого парубка (Панас Мирний); З усіма він чемний і винятково ввічливий (Я. Баш); Пауза починала лякати виховане панство (І. Ле); Гречна господиня запросила [мандрівника] вечеряти (Ф. Малицький); Він.. був дуже коректний у розмові зі мною (Д. Бедзик); Я людина.. делікатна і не хотів би-м уражувати людей (В. Стефаник); [Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці.. до людей уважні (З. Мороз); Виростила вона сина. І здоровий він, і красивий, і до старих ввічливий, і до молодих привітний (С. Чорнобривець); Перед геологом стояла зовсім інша людина - шаноблива, чемна, ладна.. попередити кожний рух ученого (О. Донченко); Як уздрів він її, то здалась вона йому гарною, честивою і люб’язною (переклад М. Лукаша); Нестор був настільки обачним, що від ночівлі відмовився (І. Вільде); Обхідлива, приємна та балакуча Пелагея Тихонівна.. принаджувала наймичок (Л. Яновська); [Палажка:] Я рада, що такого зятя мати буду: добрий, поштивий і хазяйський син (І. Карпенко-Карий); Була [дівчина]… не тільки вродлива, а ще й звичайна та честива (переклад М. Лукаша); Крамарі галантні й лагідні, хоч до рани прикладай, а ціни високі (А. Хорунжий); У норму нашої поведінки, звичаїв дедалі більше входить прекрасне почуття рицарського… ставлення до жінки (з газети); В Коцюбинського вистачило сили ласкаво подякувати не в міру послужливому сторожеві й піти (Л. Смілянський); Менший син княгині був слухняний, запобігливий, тихий (С. Скляренко). - Пор. 1. догі́дливий.

Антоніми

  1. ↑ ?

Гіпероніми

  1. ↑ ?

Гіпоніми

  1. ↑ ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття
Отримано з https://uk.wiktionary.org/w/index.php?title=ввічливість&oldid=373332