ввічливість
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вві́чливість | — |
Р. | вві́чливості | — |
Д. | вві́чливості | — |
З. | вві́чливість | — |
Ор. | вві́чливістю | — |
М. | вві́чливості | — |
Кл. | вві́чливосте* | — |
вві́ч-ли-вість
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: в-; корінь: -віч-; суфікси: -лив-ість.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈu̯wit͡ʃlɪ̞wisʲtʲ]
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ вві́чливий[уві́чливий] (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність), че́мний, ви́хований, гре́чний, коре́ктний, деліка́тний, ува́жний, приві́тний, приві́тливий, шанобли́вий, люб’я́зни́й, оба́чний рідше,обхі́дливийрідше,пошти́вий розм., учти́вий розм. рідко,звича́йний розм.; гала́нтний, ли́царський, ри́царський, послу́жливий, запобі́гливий, куртуа́зний книжн. рідко (вишукано, підкреслено чемний). Жінка в його… ж така тиха, привітна, ввічлива (Марко Вовчок); Галя давно знала його… як увічливого, веселого парубка (Панас Мирний); З усіма він чемний і винятково ввічливий (Я. Баш); Пауза починала лякати виховане панство (І. Ле); Гречна господиня запросила [мандрівника] вечеряти (Ф. Малицький); Він.. був дуже коректний у розмові зі мною (Д. Бедзик); Я людина.. делікатна і не хотів би-м уражувати людей (В. Стефаник); [Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці.. до людей уважні (З. Мороз); Виростила вона сина. І здоровий він, і красивий, і до старих ввічливий, і до молодих привітний (С. Чорнобривець); Перед геологом стояла зовсім інша людина - шаноблива, чемна, ладна.. попередити кожний рух ученого (О. Донченко); Як уздрів він її, то здалась вона йому гарною, честивою і люб’язною (переклад М. Лукаша); Нестор був настільки обачним, що від ночівлі відмовився (І. Вільде); Обхідлива, приємна та балакуча Пелагея Тихонівна.. принаджувала наймичок (Л. Яновська); [Палажка:] Я рада, що такого зятя мати буду: добрий, поштивий і хазяйський син (І. Карпенко-Карий); Була [дівчина]… не тільки вродлива, а ще й звичайна та честива (переклад М. Лукаша); Крамарі галантні й лагідні, хоч до рани прикладай, а ціни високі (А. Хорунжий); У норму нашої поведінки, звичаїв дедалі більше входить прекрасне почуття рицарського… ставлення до жінки (з газети); В Коцюбинського вистачило сили ласкаво подякувати не в міру послужливому сторожеві й піти (Л. Смілянський); Менший син княгині був слухняний, запобігливий, тихий (С. Скляренко). - Пор. 1. догі́дливий.
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 8*a
- Українські слова з префіксом в-
- Українські слова з суфіксом -лив
- Українські слова з суфіксом -ість
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-s
- Абстрактні іменники
- Властивості
- Потрібна етимологія
- Слова з 11 букв/uk
- Властивості/uk
- Ввічливість/uk