ведмідь

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ведмі́дь	ведме́ді
Р.	ведме́дя	ведме́дів
Д.	ведме́деві ведме́дю	ведме́дям
З.	ведме́дя	ведме́дів
Ор.	ведме́дем	ведме́дями
М.	ведме́деві ведмі́дю	ведме́дях
Кл.	ведме́дю	ведме́ді

вед-мі́дь

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ведмідь-.

Вимова

• МФА : [ʋeˈdʲmʲidʲ] (одн.), [ʋeˈdmɛdʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зоол. великий хижий ссавець з незграбним масивним тілом, укритий густою шерстю. ◆ В бору плодились кабани, Ведмідь і сарна прудконога Я. І. Щоголів
2. перен., розм. про незграбну, неповоротку людину ◆ Ще тут живе шведка, панна, ведмідь той вчений… ся не спокусить нікого — ні! Марко Вовчок
3. розм. суміш різних вин або суміш вина з чаєм чи кавою ◆ — Як вип'ю цього ведмедя ще одну чарку, то так і піду по хаті гацати метелиці, ще й на одній нозі І. С. Нечуй-Левицький

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• ведмідь на вухо наступив

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Ведмедько, Ведмедчук прикметники: медвідь

Етимологія

Від псл. *medvědь.

Переклад

великий хижий ссавець з незграбним масивним тілом, укритий густою шерстю
Японськаja: 熊 (くま)

про незграбну, неповоротку людину

суміш різних вин або суміш вина з чаєм чи кавою

Джерела

• Словник УЛІФ: ведмідь
• Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
• Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.