бурмило
Перевірена версія
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бурми́ло | бурми́ла |
| Р. | бурми́ла | бурми́л |
| Д. | бурми́лові бурми́лу |
бурми́лам |
| З. | бурми́л | бурми́л |
| Ор. | бурми́лом | бурми́лами |
| М. | бурми́лу | бурми́лах |
| Кл. | бурми́ло | бурми́ла |
бур-ми́-ло
Іменник, істота, спільний рід (може узгоджуватися з іншими частинами мови як чоловічого, так і жіночого роду), II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бурмил-; закінчення: -о.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- жарт. жартівливе прозвисько ведмедя. [▲ 1] ◆ Хотів [Данило] тим криком більше наполохати звіра [ведмедя]. Бурмило й справді заплигав, як кінь на галопі. Микола Трублаїні, 1955
- перен. про неповоротку людину. [≈ 2][▲ 2] ◆ От таким-то бурмилом у сільській роботі був і наш Іван Лінюх. Іван Франко, 1950
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від бер - ведмідь (?)
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |