Перейти до вмісту

бурмило

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. бурми́ло бурми́ла
Р. бурми́ла бурми́л
Д. бурми́лові
бурми́лу
бурми́лам
З. бурми́л бурми́л
Ор. бурми́лом бурми́лами
М. бурми́лу бурми́лах
Кл. бурми́ло бурми́ла

бур-ми́-ло

Іменник, істота, спільний рід (може узгоджуватися з іншими частинами мови як чоловічого, так і жіночого роду), II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бурмил-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. жарт. жартівливе прозвисько ведмедя. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Хотів [Данило] тим криком більше наполохати звіра [ведмедя]. Бурмило й справді заплигав, як кінь на галопі. Микола Трублаїні, 1955
  2. перен. про неповоротку людину. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ От таким-то бурмилом у сільській роботі був і наш Іван Лінюх. Іван Франко, 1950

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від бер - ведмідь (?)

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]