велетень

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ве́летень	ве́летні
Р.	ве́летня	ве́летнів
Д.	ве́летневі ве́летню	ве́летням
З.	ве́летня	ве́летнів
Ор.	ве́летнем	ве́летнями
М.	ве́летневі ве́летеню	ве́летнях
Кл.	ве́летню	ве́летні

ве́-ле-тень

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -велет-; суфікс: -ень.

Вимова

• МФА : [ˈʋɛletenʲ] (одн.), [ˈʋɛletʲnʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Велетень

Значення

1. величезна на зріст і могутньої сили людина в народних повір'ях і легендах. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. предмет або істота, що своїми розмірами значно переважає інші подібні предмети, істоти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. про людину, яка зробила або робить щось надзвичайне, що вимагає великих здібностей, праці, мужності, великого напруження сил. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: велетенський

Етимологія

Від ??

Переклад

величезна на зріст і могутньої сили людина
Англійськаen: giant (en) Російськаru: великан (ru) чол.

предмет або істота, що своїми розмірами значно переважає інші подібні предмети, істоти.
Польськаpl: olbrzym (pl) чол.

про людину, яка зробила або робить щось надзвичайне, що вимагає великих здібностей
Російськаru: гигант (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: велетень