верхлюк
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | верхлю́к | верхлюки́ |
| Р. | верхлюка́ | верхлюкі́в |
| Д. | верхлюко́ві верхлюку́ |
верхлюка́м |
| З. | верхлюка́ | верхлюкі́в |
| Ор. | верхлюко́м | верхлюка́ми |
| М. | верхлюко́ві верхлюкі́ |
верхлюка́х |
| Кл. | верхлюку́ | верхлюки́ |
верх-лю́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -верхляк-.
Вимова
[ред.]- МФА : [ʋerˈxlʲuk] (одн.), [ʋerxlʲʊˈkɪ] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]
Значення
[ред.]- зах. дике порося. [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від вархля́к «дике порося, підсвинок» Ж, вахлю́к, вахля́к, верхля́к, верхлю́к «тс.» Ж; — очевидно, запозичення з польської мови; пол. warchlę, warchlak «тс.», можливо, походить від н.-нім. Ferkel «порося» або сер.-в.-нім. verhelin, д.-в.-нім. farhilt(n) «тс.», що за походженням є демінутивами до двн. far(a)h «свиня», спорідненого з д.-грец. πόρκος, лат. porcus «тс.», лит. paršas «порося», psl. *porsę, укр. порося́; Брюкнер заперечує думку про запозичення польського слова з німецької мови, вважаючи його праслов’янським і зіставляючи з лит. veršis «теля, віл», прус. werstian «теля», лат. verres «вепр», санскр. vṛṣaḥ ««бик», vṛṣniḥ «чоловічий», авест. varšni «баран».— Шелудько 25; Brückner 602; Kluge—Mitzka 193.
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |