виколотка

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ви́колотка ви́колотки
Р. ви́колотки ви́колоток
Д. ви́колотці ви́колоткам
З. ви́колотку ви́колотки
Ор. ви́колоткою ви́колотками
М. ви́колотці ви́колотках
Кл. ви́колотко* ви́колотки*

ви́-ко-лот-ка

Іменник жіночого роду, відмінювання 3*a.

Префікс: ви-; корінь: -колот-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за знач. дієсл. виколювати [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ щоб надати їм [ковальству] об’єму, в хід іде вигинання, виколотка, карбування, і тільки після цього окремі деталі з’єднуються паянням твердими припоями. Джерело — https://razom.media/kovalchuk/.
    1. стан, властивість, отримана такою дією. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]