випускник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	випускни́к	випускники́
Р.	випускника́	випускникі́в
Д.	випускнико́ві випускнику́	випускника́м
З.	випускника́	випускникі́в
Ор.	випускнико́м	випускника́ми
М.	випускнико́ві випускникі́	випускника́х
Кл.	випускнику́	випускники́

ви-пуск-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: ви-; корінь: -пуск-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА: [vɛ̯pusknɪk]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [ви^епускник]

Семантичні властивості

Значення

1. той, хто вчиться в останньому класі (на останньому курсі) або закінчив навчальний заклад, одержавши відповідне свідоцтво чи диплом. ◆ За 200 балів із ЗНО випускник з Яворова отримав у подарунок планшет.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від слова випуск

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: graduate Німецькаde: Hochschulabsolvent

Джерела

• Словник УЛІФ: випускник