випускник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. випускни́к випускники́
Р. випускника́ випускникі́в
Д. випускнико́ві
випускнику́
випускника́м
З. випускника́ випускникі́в
Ор. випускнико́м випускника́ми
М. випускнико́ві
випускникі́
випускника́х
Кл. випускнику́ випускники́

ви-пуск-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: ви-; корінь: -пуск-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто вчиться в останньому класі (на останньому курсі) або закінчив навчальний заклад, одержавши відповідне свідоцтво чи диплом. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ За 200 балів із ЗНО випускник з Яворова отримав у подарунок планшет.

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від слова випуск

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]