Українська

ви-со́-кість

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -висок-; суфікс: -ість.

простір на великій віддалі від землі ◆ немає прикладів застосування.
висока, гірська місцевість ◆ немає прикладів застосування.
перен. велич, величчя ◆ немає прикладів застосування.
у сполуч. із займ. ваша, його, її, їх титулування деяких осіб, належних до роду монарха ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: висота прикметники: високий дієслова: виситися, височіти прислівники: високо, вище

Від ??

простір на великій віддалі від землі
Німецька_de: Höhe ^(de) жін. Російська_ru: высота ^(ru) жін.

висока, гірська місцевість
Німецька_de: Höhe ^(de) жін., (вершина) Gipfel ^(de) чол., -s, -, -n

велич, величчя

титулування деяких осіб
Англійська_en: excellence ^(en)