Перейти до вмісту

високий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. висо́кий висо́ке висо́ка висо́кі
Р. висо́кого висо́кого висо́кої висо́ких
Д. висо́кому висо́кому висо́кій висо́ким
З. (іст./неіст.) висо́кого (іcт.)
висо́кий (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
висо́ке висо́ку висо́ких (іст.)
висо́кі (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. висо́ким висо́ким висо́кою висо́кими
М. висо́кім
висо́кому
висо́кім
висо́кому
висо́кій висо́ких

ви-со́-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -вис-; суфікс: -ок; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. ◆ Ми опинились під темним склепінням високих дубів. П. Панч.
  2. який має висоту, більшу від звичайної, середньої. ◆ Висока та струнка молодиця вибігла їх провести. Панас Мирний
  3. який має рівень, більший від звичайного. ◆ Високий рівень тиску. ◆ Високий рівень радіації.
  4. який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої-небудь поверхні. ◆ Висока орбіта.
  5. перен. дуже великий, значно більший від звичайного кількістю, інтенсивністю і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  6. перен. небуденний, значніший від звичайного, сповнений глибокого змісту. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  7. перен. важливий за своїм значенням; видатний, почесний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  8. перен. про слова, мову, фрази, стиль тощо - який відзначається вишуканістю, часто надмірною. ◆ Загинув [Боженко], не приходячи до свідомості і не проронивши, отже, ні одного високого слова. Олександр Довженко
  9. перен. про звук, голос і т. ін. тонкий, пронизливий ◆ Відчиніть, відчиніть, добрий чоловіче…, — говорила Маруся високим голосом. Г. М. Хоткевич
  10. який займає відповідальну державну посаду, має широкі повноваження. ◆ Я запросив з Варшави багато високих гостей, щоб показати їм свій палац. І. С. Нечуй-Левицький

Синоніми

[ред.]
  1. височезний, височенний, превисокий, превисоченний, підхмарний, висотний, гінкий, прогонистий, крутий, панівний
  2. височезний, височенний, превисокий, превисоченний, рослий, рославий (рослявий (розм.)), довгий (розм.), довжезний (підсил., розм.), довженний (підсил., розм.), довжелезний (підсил., розм.); монументальний; довгов'язий (розм.), довготелесий
  3. пишний, хитромовний (заст.); високомовний; піднесений, патетичний, гучний, бучний; кучерявий, квітчастий, квітистий, витіюватий (книжн.); фразистий (заст.)
  4. тонкий, пискливий (писклявий)
  5. великий

Антоніми

[ред.]
  1. низький

Гіпероніми

[ред.]

Гіпоніми

[ред.]

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
який має велику відстань знизу вгору
який має висоту, більшу від звичайної, середньої
який має рівень, більший від звичайного
який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої-небудь поверхні
дуже великий, значно більший від звичайного кількістю, інтенсивністю
небуденний, значніший від звичайного, сповнений глибокого змісту
важливий за своїм значенням; видатний, почесний
який відзначається вишуканістю, часто надмірною
тонкий, пронизливий
який займає відповідальну державну посаду, має широкі повноваження

Джерела

[ред.]