вправлений

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	впра́влений	впра́влене	впра́влена	впра́влені
Р.	впра́вленого	впра́вленого	впра́вленої	впра́влених
Д.	впра́вленому	впра́вленому	впра́вленій	впра́вленим
З. (іст./неіст.)	впра́вленого впра́влений	впра́влене	впра́влену	впра́влених впра́влені
О.	впра́вленим	впра́вленим	впра́вленою	впра́вленими
М.	впра́вленому впра́вленім	впра́вленому впра́вленім	впра́вленій	впра́влених

впра́в-ле-ний

Пасивний дієприкметник.

Префікс: в-; корінь: -прав-; суфікси: -л-ен; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА : [ˈʍprɑu̯lenei̯] (одн.), [ˈʍprɑu̯lenʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. дієприкм. минулого часу, пасивного стану до вправити . ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вправлення, вправляння, вправа прикметники: вправний, вправимий дієслова: вправляти прислівники: вправно,

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: вправлений
• Словник УЛІФ: вправлений