віголоска

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ві́голоска	ві́голоски
Р.	ві́голоски	ві́голосок
Д.	ві́голосці	ві́голоскам
З.	ві́голоску	ві́голосок
Ор.	ві́голоскою	ві́голосками
М.	на/у ві́голосці	на/у ві́голосках
Кл.	ві́голоско	ві́голоски

ві-го-лос-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -ві-; корінь: -голос-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• • МФА: ['wigoloska]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [ві́голоска]

Семантичні властивості

Значення

1. заст., діал. знавчиня ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

1. експертка, знавчиня

Антоніми

1. невіголоска, невігласка, неучка

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від укр. віголос за допомогою наростка -ка.

Переклад

Список перекладів