відмінити

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я відміни́в відміню́  —
Ти відміни́в
відміни́ла
відмі́ниш відміни́
Він
Вона
Воно
відміни́в
відміни́ла
відміни́ло
відмі́нить  —
Ми відміни́ли відмі́ним(о) відміні́м(о)
Ви відміни́ли відміні́ть
Вони відміни́ли відмі́нять  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч. відмі́нений
Дієприсл. мин. ч. відміні́вши
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма відмі́нено

від-мі-ни́-ти, од-мі-ни́-ти

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b/a.

Префікс: від-; корінь: -мін-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за сл. відміняти (в 1 знач.) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Але сопілки й тамбурини глухий одмінюють мотив. М. Т. Рильський, «Арлезіанки», 23 червня 1957 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 20 томах)
  2. дія за сл. відміняти (в 2 знач.) [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Всіх розпоряджень губернського правління я не маю права одмінити, але тут міг би помогти вам… Володимир Винниченко, «Таємність», 1912 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 20 томах)

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]