відтинок

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ві́дтинок	ві́дтинки
Р.	ві́дтинка	ві́дтинків
Д.	ві́дтинкові ві́дтинку	ві́дтинкам
З.	ві́дтинок	ві́дтинки
Ор.	ві́дтинком	ві́дтинками
М.	ві́дтинкі	ві́дтинках
Кл.	ві́дтинку*	ві́дтинки*

ві́д-ти-нок

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: від-; корінь: -тин-; суфікс: -ок.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. частина чого-небудь, вимірюваного в просторі або часі; відрізок. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: відтинок
• Відтинок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.