військком

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	військко́м	військко́ми
Р.	військко́ма	військко́мів
Д.	військко́мові військко́му	військко́мам
З.	військко́ма	військко́мів
Ор.	військко́мом	військко́мами
М.	військко́мові військко́му	військко́мах
Кл.	військко́му	військко́ми

військ-ко́м

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -військ-; корінь: -ком-.

Вимова

• МФА : [ʋʲii̯ˈsʲkːɔm] (одн.), [ʋʲii̯ˈsʲkːɔme] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. скорочене від військовий командир ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: військкома́т, міськвійськкома́т

Етимологія

Походить від військовий + командир:

• перша частина від Шаблон:етимологія:військо
• друга від Шаблон:етимологія:командир

Переклад

Список перекладів