військовий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	військо́вий	військо́ве	військо́ва	військо́ві
Р.	військо́вого	військо́вого	військо́вої	військо́вих
Д.	військо́вому	військо́вому	військо́вій	військо́вим
З. (іст./неіст.)	військо́вого (іcт.) військо́вий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	військо́ве	військо́ву	військо́вих (іст.) військо́ві (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	військо́вим	військо́вим	військо́вою	військо́вими
М.	військо́вім військо́вому	військо́вім військо́вому	військо́вій	військо́вих

вій-сько́-вий

Прикметник, відмінювання 1a.

відмінок	однина	множина
Н.	військо́ве	військо́ві
Р.	військо́вого	військо́вих
Д.	військо́вому	військо́вим
З.	військо́ве	військо́ві
Ор.	військо́вим	військо́вими
М.	військо́вому	військо́вих
Кл.	військо́ве*	військо́ві*

вій-сько́-вий

Іменник, неістота, середній рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

відмінок	однина	множина
Н.	військо́вий	військо́ві
Р.	військо́вого	військо́вих
Д.	військо́вому	військо́вим
З.	військо́вого	військо́вих
Ор.	військо́вим	військо́вими
М.	військо́вому	військо́вих
Кл.	військо́вий	військо́ві

вій-сько́-вий

Іменник, істота, чоловічий рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -військ-; суфікс: -ов; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА : [ʋʲii̯ˈsʲkɔu̯ei̯] (одн.), [ʋʲii̯ˈsʲkɔu̯ʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. що стосується війська, зв’язаний з ним. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. прийнятий, установлений у війську, в армії.
   ◆ Військо́ва адміністра́ція — а) система військово-адміністративних органів держави, державний апарат військового управління; б) військове управління територією, яка зайнята в ході воєнних дій.
   ◆ Військо́ва таємни́ця — відомості військового та військово-промислового характеру, що не підлягають розголошенню, опублікуванню у відкритій пресі і спеціально охороняються державою.
   ◆ Військо́вий о́блік — державна система обліку та аналізу наявних у країні призовних та мобілізаційних ресурсів.
   ◆ Військо́вий о́круг — див. округ.
   ◆ Військо́ві злочи́нці — за міжнародним правом – особи, які здійснили злочини проти світу, людства, законів та звичаїв війни.
3. що стосується військовослужбовця, зв’язаний з ним. ◆ Військовий обов'язок
4. властивий військовослужбовцеві. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. у знач. ім. військове, -вого, с. одяг і спорядження військовослужбовця. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
6. у знач. ім. військо́вий, -вого, ч. те ж саме, що військовослужбовець. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: військо́во-циві́льний

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: військовий
• Військовий // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.