військовослужбовець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	військовослужбо́вець	військовослужбо́вці
Р.	військовослужбо́вця	військовослужбо́вців
Д.	військовослужбо́вцю військовослужбо́вцеві	військовослужбо́вцям
З.	військовослужбо́вця	військовослужбо́вців
Ор.	військовослужбо́вцем	військовослужбо́вцями
М.	військовослужбо́вці військовослужбо́вцеві військовослужбо́вцю	військовослужбо́вцях
Кл.	військовослужбо́вцю	військовослужбо́вці

війсь-ко-во-служ-бо́-вець

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -військ-; суфікс: -ов; інтерфікс: -о-; корінь: -служб-; суфікси: -ов-ець.

Вимова

• МФА : [ʋʲii̯sʲkɔu̯ɔslʊˈʒbɔu̯et͡sʲ] (одн.), [ʋʲii̯sʲkɔu̯ɔslʊˈʒbɔu̯t͡sʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. людина, що [служить у війську. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. військовий, солдат

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Джерела

• Словник УЛІФ: військовослужбовець
• Військовослужбовець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.