вікарій

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття


[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. віка́рій віка́рії
Р. віка́рія віка́ріїв
Д. віка́рієві
віка́рію
віка́ріям
З. віка́рія віка́ріїв
Ор. віка́рієм віка́ріями
М. віка́рії
віка́рієві
віка́рію
віка́ріях
Кл. віка́рію* віка́рії*

ві-ка́-рій

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 7a.


Корінь: -вікарій-

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. істор. правитель адміністративного округу в Римській імперії ◆ немає прикладів застосування.
  2. рел. у православній церкві – єпископ, який є помічником або заступником архієрея; у католицькій церкві – заступник єпископа або парафіяльного священика ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. під'єпископ

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. посадовець, чиновник,
  2. священик

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від лат. vicarius «заступник, намісник», далі від vicis «зміна», далі від праіндоєвр. *weik-/*weig- «зв'язувати, намотувати».

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

  • Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник української мови. — К: «Аконіт», 2000. — Т. 1. — С. 472. — ISBN 966-7173-02-X
  • Орфографічний словник української мови / укл. Головачук С. І. та ін. — К: «Довіра» та укр.-амер. фонд «Відродження», 1994. — С. 111. — ISBN 5-85154-112-1
  • вікарій на Lingvo.ua