віник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ві́ник	ві́ники
Р.	ві́ника	ві́ників
Д.	ві́нику ві́никові	ві́никам
З.	ві́ник	ві́ники
Ор.	ві́ником	ві́никами
М.	на/в ві́нику	на/в ві́никах
Кл.	ві́нику*	ві́ники*

ві́-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -віник-.

Вимова

• МФА : [ˈʋʲinek ˈʋʲineke] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Віник

Значення

1. зв'язаний жмуток віниччя, лозин, гілок для підмітання долівки, підлоги, обмітання чого-небудь тощо. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: віник