жмуток
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | обм. ч. |
---|---|---|---|
Н. | жму́ток | жму́тки | жму́тки |
Р. | жму́тка | жму́тків | жму́тків |
Д. | жму́тку жму́ткові |
жму́ткам | — |
З. | жму́ток | жму́тки | жму́тки |
Ор. | жму́тком | жму́тками | — |
М. | жму́тку жму́ткові |
жму́тках | — |
Кл. | жму́тку* | жму́тки* | — |
жму́-ток
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 2 О А; тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -жмут-; суфікс: -ок [Полюга, 2009].
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зменш.-пестл. до жмут ◆ Збігла дівчинка з сугорбка // До долини на поток, // Щоб розкидати по ньому // Жмутки зірваних квіток. Я. І. Щоголів, «Над потоком», 1894 р. [СУМ-11] ◆ Катя знайшла жмуток вати і ганчірочку і накрутила Хомі на шию такий компрес. Н. Л. Забіла, «Катруся вже велика», 1955 р. [СУМ-11]
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Утворено за допомогою суфіксу -ок від жмут, похідного утворення від дієслова жати.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Чергування голосних
- Неістоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, парадигма 2 О А
- Українські іменники, відмінювання 3*a
- Українські слова з суфіксом -ок
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Зменшено-пестливі форми слів
- Цитати/Щоголів Я. І.
- Слова з 6 букв/uk
- Належить категоризувати/uk