жмуток

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина обм. ч.
Н. жму́ток жму́тки жму́тки
Р. жму́тка жму́тків жму́тків
Д. жму́тку
жму́ткові
жму́ткам  —
З. жму́ток жму́тки жму́тки
Ор. жму́тком жму́тками  —
М. жму́тку
жму́ткові
жму́тках  —
Кл. жму́тку* жму́тки*  —

жму́-ток

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 2 О А; тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -жмут-; суфікс: -ок [Полюга, 2009].

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. зменш.-пестл. до жмут [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Збігла дівчинка з сугорбка // До долини на поток, // Щоб розкидати по ньому // Жмутки зірваних квіток. Я. І. Щоголів, «Над потоком», 1894 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах) ◆ Катя знайшла жмуток вати і ганчірочку і накрутила Хомі на шию такий компрес. Н. Л. Забіла, «Катруся вже велика», 1955 р. (цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Утворено за допомогою суфіксу -ок від жмут, похідного утворення від дієслова жати.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]