голобец
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | голобе́ц | голобцы́ |
Р. | голобца́ | голобцо́в |
Д. | голобцу́ | голобца́м |
З. | голобе́ц | голобцы́ |
О. | голобцо́м | голобца́ми |
П. | ||
М. | голобце́ | — |
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1*b. Корінь: -голоб-; суфікс: -ец-
Вимова[ред.]
- МФА: [gəlɐ'beʦ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- намогильний хрест із дашком.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Через стсл. глъбьць від псл. *gъlbьcь.
Джерела[ред.]
- Нариси з праслов'янської антропонімії/Бібліотека української ономастики; В.П. Шульгач. — : Наука , Київ, 2016. Частина 3. / Рец.: — академік НАНУ Г.П. Півторак, член.-кор. НАНУ В.В. Німчук. — 2016. — 472 с.