гольбик
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | го́льбик | го́льбики |
| Р. | го́льбика | го́льбиків |
| Д. | го́льбикові го́льбику |
го́льбикам |
| З. | го́льбик | го́льбики |
| Ор. | го́льбиком | го́льбиками |
| М. | го́льбикі | го́льбиках |
| Кл. | го́льбику* | го́льбики* |
го́ль-бик
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: -ик-; корінь: -гольб-
Вимова[ред.]
- МФА : [ˈɦɔlʲbek] (одн.), [ˈɦɔlʲbeke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жердина. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Через стсл. глъбикъ від псл. *gъlbikъ
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Нариси з праслов'янської антропонімії / Бібліотека української ономастики; В.П. Шульгач. — : Наука , Київ, 2016. Частина 3. / Рец.: — академік НАНУ Г.П. Півторак, член.-кор. НАНУ В.В. Німчук. — 2016. — 472 с.