гомонім
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | гомонім | гомоніми |
Р. | гомоніму | гомонімів |
Д. | гомонімові гомоніму |
гомонімам |
З. | гомонім | гомоніми |
Ор. | гомонімом | гомонімами |
М. | на/у гомоніму | на/у гомонімах |
Кл. | гомоніму* | гомоніми* |
го-мо-нім
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -гомонім-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. слово, яке має два різних значення при однаковій вимові, напр. світ і світ. || Неоднозначність. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|