слово

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	сло́во	слова́
Р.	сло́ва	слів
Д.	сло́ву	слова́м
З.	сло́во	слова́
Ор.	сло́вом	слова́ми
М.	сло́ві	слова́х
Кл.	сло́во	слова́

сло́-во

Іменник середнього роду, відмінювання 1*с.

Корінь: -слов-; закінчення: -о.

Семантичні властивості

Значення

1. мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу. ◆ Слово, чому ти не твердая криця… )
2. виступ, промова. ◆ немає прикладів застосування.
3. висловлювання, вислів, фраза. ◆ немає прикладів застосування.
4. літературний жанр. ◆ немає прикладів застосування.
5. комп. в обчислювальній техніці: послідовність символів («літер») для позначення виду даних, повідомлення і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ані слова без зайвих слів без слова й без гуку блудити словами брати слово ваше слово та Богові в уші, а лихому поза уші вірити на слово внутрішня форма слова володіти словом годі словами сказати голубити словами гостре слово грати словами давати/дати слово давати/дати слово гонору даруй на слові дві ціни в доброго слова — людям як золото, собі як полова держатися слова діло не розходиться зі словом додержувати/додержати слова докинути слово дотримати слова зайва чарка ані секрету не вбереже, ані в слові не встоїться заняти словом замовити слово здатися на слово здобутися на слово зітнутися словами зловити на слові зронити слово зчепитися крутими словами і слова не сказати і словом не зайняти і словом не обізватися і словом не озиватися казав пан, кожух дам, та слово його тепле кидати слова-полову кинути слово кілька слів коротким словом коротше слово костити останніми словами ламати/зламати слово на два слова на пару слів на словах на слово на слово гонору на слово честі не вартий доброго слова не викидати з слова букв не вималювати словами не вимовити ні слова не виразити ані словом, ані пером не віддати словами не відповідати ні слова не встоятися в слові не говорити ні слова не допускати до слова не загнутися в слові не знайти слів не зронити ні слова не казати/не сказати ні слова не мовити ні слова не могти прийти до слова не можна словами сказати не на словах не перемовитися навіть словом не промовити ні слова не сказати ані слова не сказати й двох слів не сказати ні слова, ні півслова не сказати ніякими словами негоден зв'язати й двох слів ні слова ні слова ні півслова ніколи й словом перемовитися ніякими словами не сказати ніякими словоми не спишеш одне слово по слову по тих словах подати слово прийняти слово прийти до слова прийтися до слова проречистий на слово пусті слова розгубити слова розумній голові досить дві слові семантичний обсяг слів сипати словами сказати дві слові сказати одним словом скупий на слово слова гнилого не сказати слово-символ слово в слово слово до слова слово за ким, (з тепер тощо) слово за словом слово — не горобець, вилетіло — не спіймаєш слово не двоїться з ділом слово по слову слово честі словом кажучи спасибі на добрім слові споминати злим словом спромогтися на слово схибити в слові тратити слова у коротких словах упасти в слово упіймати на слові хибкий на слово

Прислів'я та приказки

• не давши слова, кріпись, а давши — держись

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

зменш.-пестливі форми: слівце ін. іменники: словар, словенько, словеса, словесник, словесність, словечко, словини, словинка, словник, словникар, словникарство, словниця, словонько, словце, вислів, висловлення, висловлювання, дослівник, засловина, засловок, ословлення, передслово, послів'є, пословиця, пословник, прислівка, прислів'я, услів'є, услова, условина, услово прикметники: словарний, словесний, словний, безслівний, безсловесний, дослівний, невисловний, послівний, условний дієслова: ословити, условити прислівники: словно, словнісенько

Етимологія

походить до праіндоєвр. ḱléwos

Переклад

мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу
Ісландськаis: orð Іспанськаes: palabra, verbo Італійськаit: parola жін. Англійськаen: word Африкаансaf: woord Данськаda: ord Каталанськаca: paraula жін. Латинськаla: verbum с. Нідерландськаnl: woord Німецькаde: Wort с. -(e)s, die Wörter Окситанськаoc: mot чол. Російськаru: слово с. Фарерськаfo: orð Французькаfr: mot чол. Фризькаfy: wurd Фінськаfi: sana Хорватськаhr: riječ жін.

виступ, промова
Англійськаen: speech (en)

висловлювання, вислів, фраза

літературний жанр

послідовність символів («літер») для позначення виду даних, повідомлення і т. ін.
Англійськаen: word (en)

Див. також

• маска

Джерела

• Словник УЛІФ: слово
• Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-довідник / Уклали О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. — Київ: Довіра, 2003. — 735 с.
• Етимологічний словник української мови: У 7 т. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — Київ: Наук. думка, 2006. — 704 с.див.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	сло́во	слова́
Р.	сло́ва	сло́в
Д.	сло́ву	слова́м
З.	сло́ве	слова́
О.	сло́вом	слова́ми
П.
М.	сло́ве	—

сло́-во

Іменник середнього роду, відмінювання 1c.

Корінь: -слов-; закінчення: -о.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. слово (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: словцо, словечко ін. іменники: словарь прикметники: словарный, словесный

Етимологія

Від ??