горільник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	горі́льник	горі́льники
Р.	горі́льника	горі́льників
Д.	горі́льнику горі́льникові	горі́льникам
З.	горі́льник	горі́льники
Ор.	горі́льником	горі́льниками
М.	на/в горі́льнику	на/в горі́льниках
Кл.	горі́льнику*	горі́льники*

го-рі́ль-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -горільник-.

Вимова

• МФА : [ɦoˈrʲilʲnek] (одн.), [ɦoˈrʲilʲneke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. місце, на якому спалювали хмиз. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Вісник Запорізького національного університету: Філологічні науки. Запорізький національний університет, 2008