горіх

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	горі́х	горі́хи
Р.	горі́ха	горі́хів
Д.	горі́ху горі́хові	горі́хам
З.	горі́х	горі́хи
Ор.	горі́хом	горі́хами
М.	на/в горі́ху	на/в горі́хах
Кл.	горі́ху*	горі́хи*

го-ріх

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -горіх-.

Вимова

• МФА : [ɦoˈrʲix] (одн.), [ɦoˈrʲixe] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Горіх

Значення

1. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• грецький горіх
• волоський горіх
• лісовий горіх
• чорний горіх

• дати на горіхи
• дістанеться на горіхи
• заробити на горіхи
• лобом горіхи розбивати
• мати на горіхи
• перепадати на горіхи (перепасти на горіхи)
• показати, на чому горіхи ростуть
• розкусити міцний горіх (розкусити твердий горіх)
• розчистити під горіх
• ніби горіх лускати

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прізвища: Горішник топоніми: Горіхівка, Горіхове, Горіховий Гай іменники: оріх, воріх, горішок, горіховиння, горішина, горішник прикметники: горіховий

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: nut (en) Латинськаla: nux (la) жін. Німецькаde: Nuss (de) жін. Російськаru: орех (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: горіх
• Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — стор. 567
• Ніковський А. — Словник українсько-російський. Київ, 1927.