граматист

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	грамати́ст	грамати́сти
Р.	грамати́ста	грамати́стів
Д.	грамати́стові грамати́сту	грамати́стам
З.	грамати́ста	грамати́стів
Ор.	грамати́стом	грамати́стами
М.	грамати́стові грамати́сту	грамати́стах
Кл.	грамати́сту	грамати́сти

гра-ма-ти́ст

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -грамат-; суфікс: -ист.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. лінгв. вчений, дослідник у галузі граматики. ◆ У працях, наприклад, відомого українського мовознавця, ономаста, граматиста, дериватолога В. О. Горпинича, зокрема в його підручнику для вищої школи “Морфологія української мови” як відповідники до усталених термінів модальне слово та слово категорії стану знаходимо авторські терміни-новотвори, відповідно, модальник і станівник. Карпіловська, «Термінологічний вісник 2017, вип. 4», 2017

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: грамматист (ru) чол.