дослідник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. дослі́дник дослі́дники
Р. дослі́дника дослі́дників
Д. дослі́дникові
дослі́днику
дослі́дникам
З. дослі́дника дослі́дників
Ор. дослі́дником дослі́дниками
М. дослі́дникові, дослі́днику дослі́дниках
Кл. дослі́днику дослі́дники

до-слі́д-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: до-; корінь: -слід-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. той, хто займається науковими дослідженнями, вивченням, обслідуванням чого-небудь. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. той, хто провадить досліди, перев. над вирощуванням сільськогосподарських культур, виведенням нових сортів і т. ін. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]

У Вікіпедії є стаття