граніт

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	грані́т	грані́ти
Р.	грані́ту	грані́тів
Д.	грані́ту грані́тові	грані́там
З.	грані́т	грані́ти
Ор.	грані́том	грані́тами
М.	грані́ті грані́тові грані́ту	грані́тах
Кл.	грані́те	грані́ти*

гра-ні́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Альтернативні форми: ґраніт (стар. правоп.).

Корінь: -граніт-.

Вимова

• МФА: [ɦrɐˈnʲit]

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: [гран`і́т]

Семантичні властивості

Значення

1. кристалічна магматична гірська порода зернистої будови, що складається переважно з кварцу, польових шпатів і слюди, і відзначається великою міцністю ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. оброблений камінь цієї породи як цінний будівельний матеріал; предмет, зроблений із цього каменю ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: granite (en) Російськаru: гранит (ru) чол.

Список перекладів

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5