ґраніт

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ґрані́т	ґрані́ти
Р.	ґрані́ту	ґрані́тів
Д.	ґрані́ту ґрані́тові	ґрані́там
З.	ґрані́т	ґрані́ти
Ор.	ґрані́том	ґрані́тами
М.	ґрані́ті ґрані́тові ґрані́ту	ґрані́тах
Кл.	ґрані́те	ґрані́ти*

ґра-ні́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка). Альтернативні форми: граніт.

Корінь: -ґраніт-.

Вимова

• МФА: [ɡrɐˈnʲit]

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: [ґран`і́т]

Семантичні властивості

Значення

1. стар. правоп. граніт ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: ґранітовий, ґранітний

Етимологія

Від ?

Переклад

Див. граніт