грубник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	гру́бник	гру́бники
Р.	гру́бника	гру́бників
Д.	гру́бникові гру́бнику	гру́бникам
З.	гру́бника	гру́бників
Ор.	гру́бником	гру́бниками
М.	гру́бникові, гру́бнику	гру́бниках
Кл.	гру́бнику	гру́бники

гру́б-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -груб-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА : [ˈɦrubnek] (одн.), [ˈɦrubneke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. робітник, що палить у грубах, печах і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: грубник