гудьба

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

гудьба І[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. гудьба  —
Р. гудьби  —
Д. гудьбі  —
З. гудьбу  —
Ор. гудьбою  —
М. гудьбі  —
Кл. гудьбо*  —

гудь-ба

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -гудь-; суфікс: -б-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. грання на трьохструнну скрипку, гудіння, музика. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. музика, гудіння.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від др. гѫдьба, далі псл. *gǫdьba, що виникло зі сполуки псл. *gǫděti із наростком псл. *-ьba.

Переклади[ред.]

гудьба II[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. гудьба  —
Р. гудьби  —
Д. гудьбі  —
З. гудьбу  —
Ор. гудьбою  —
М. гудьбі  —
Кл. гудьбо*  —

гудь-ба

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -гудь-; суфікс: -б-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. ганьба. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. ганьба.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від др. гѫдьба, далі псл. *gǫdьba, що виникло зі сполуки псл. *gǫditi із наростком псл. *-ьba.

Переклади[ред.]

Джерела[ред.]

  1. Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1980. Выпуск 7: *golvačь — *gyžati / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1975. — 224 с.
  2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.