Українська

гу́-мор

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 7 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: --.

доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття недоліків; уміння подати, зобразити щось у комічному вигляді ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
1. жарти ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді, а також твори літератури або мистецтва, що використовують цей прийом ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
перев. з означ. психічний стан; настрій ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: гумореска, гуморист, гумористка прикметники: гумористичний

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: humor ^(en), humour ^(en) Російська_ru: юмор ^(ru) чол.