гумор
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | обм. ч. |
---|---|---|---|
Н. | гу́мор | — | — |
Р. | гу́мору | — | — |
Д. | гу́мору гу́морові |
— | — |
З. | гу́мор | — | — |
Ор. | гу́мором | — | — |
М. | гу́морі гу́морові гу́мору |
— | — |
Кл. | гу́море | — | — |
гу́-мор
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (парадигма відмінювання 7 О; тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈɣumɔr]
прослухати вимову
- УФ: [гу́мор]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття недоліків; уміння подати, зобразити щось у комічному вигляді ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- жарти [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- художній прийом у творах літератури або мистецтва, заснований на зображенні чого-небудь у комічному вигляді, а також твори літератури або мистецтва, що використовують цей прийом ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перев. з означ. психічний стан; настрій [≈ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |