гутник
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | гу́тник | гу́тники |
| Р. | гу́тника | гу́тників |
| Д. | гу́тникові гу́тнику |
гу́тникам |
| З. | гу́тника | гу́тників |
| Ор. | гу́тником | гу́тниками |
| М. | гу́тникові гу́тнику |
гу́тниках |
| Кл. | гу́тнику | гу́тники |
гу́т-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова
[ред.]- УФ: [гу́тниек]
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- заст. майстер, який виготовляв скляні вироби [≈ 1][▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |