гутник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	гу́тник	гу́тники
Р.	гу́тника	гу́тників
Д.	гу́тникові гу́тнику	гу́тникам
З.	гу́тника	гу́тників
Ор.	гу́тником	гу́тниками
М.	гу́тникові гу́тнику	гу́тниках
Кл.	гу́тнику	гу́тники

гу́т-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: --.

Вимова

• • МФА: одн. [ˈɦutnek], мн. []

• прослухати вимову

  noicon

• УФ: [гу́тни^ек]

Семантичні властивості

Значення

1. заст. майстер, який виготовляв скляні вироби ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів