далеко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
да-ле́-ко
Прислівник, обставинний, місця; незмінний.
Корінь: -дал-; суфікси: -ек-о.
Вимова[ред.]
- МФА: [dɐˈlɛkɔ]
прослухати вимову?, файл- УФ: [д а л е́ к о]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- на великій відстані ◆ - А де ж тут у вас криниця?… - Далеко, на луці, он там під горою геть Марко Вовчок
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від даль, да́лека «віддалення», дале́кість, даленя́ «далечина» Ж, да́лень «задній план, тло» Ж, да́леч, далечи́зна, далечина́, далечиня́, далечі́нь, далина́, даланя́ Ж, дальнина́, да́льність, дале́кий, дале́зний «дуже далекий», далече́зний, далече́нний «тс.», дале́шній «прибулий здалеку», да́льний, да́льній, да́льший, далеке́нько, далекува́то, далече́нько, да́лі, да́лій, далі́чко «далеко», де́лі «далі», далені́ти «виднітися; віддалятися», дали́ти «віддаляти», далі́ти «віддалятися», вда́ля «далечінь» Ж» ви́даленє «висилка, виселення» Ж, ви́даленець «виселенець» Ж, видаля́ти «усувати», відда́лина «далека відстань», відда́лення «видаляння; далечінь», ві́ддаль, віддалеки́ «збоку; на відстані», віддале́ку Пі, віддалі́ «віддалік», віддалі́к, віддаля́, віддалечи́тися «віддалитися» Ж, віддаля́ти, віддалі́ти «відстати, віддалитися», деда́лі, звіддалеки́ «здалеку», звіддалі́, звіддалі́к, звіддаля́ «тс.», зда́лека, зда́леку, зда́лі, зда́ля́, зоддалеки́, нада́лі, невдалеку́ «недалеко», недале́нний Ж, недале́ко, недале́чко, неопода́леки «неподалік» Ж, опо́даль «тс.» Ж, Пі, непода́леки Ж, непода́леку́ УPC, Ж, неподале́ці Г, Ж, непода́ле́ць Г, Ж), неподалі́к, обда́ль «дальший, досить далекий» ВеЛ, ода́лець «недалеко» Ж, о́даль «віддалік», одалеки́ «тс.» Ж. Me, одда́льній «віддалений» Ж, оддалі́ «здалека» Ж, оддалі́к «тс.» Ж, оддаліки́ «здалеку, на віддалі» Па, оддаля́ «тс.» Ж, оддалі́ти «віддалитися» Ж, опода́лік «здалека; осторонь», опо́даль «далі, осторонь», опода́лець «на віддалі» Ж, поодалі́к, поо́даль, удалині́, удалину́, уда́ль; — рос. білор. д.-рус. даль, пол. dal, чеськ. dál, словац. daľa, в.-луж. н.-луж. daloki «далекий», полаб. dolěk «далеко», болг. дале́к «далекий», мак. далечен «тс.», сербохорв. да̑л «даль», словен. dálja, д.-рус. далѭ «тс.»; — psl. dalb; — етимологія непевна; можливо, походить від займенникового кореня do- «то-», наявного в сполучниках да, до) і паралельного кореневі to-, відповідник якого вбачається також у лит. tolùs «далекий», лат. tâls «тс.» (Sławski І 136); можливо також, що psl. dal- є результатом зміни давнішого psl. *tal-, спільного з балтійськими мовами, під впливом *dьl̥gъ «довгий», psl. davьnъ «давній» (Zubatý St. а čl. І 2, 94); менш вірогідне пов'язання з коренем *del- (псл. *dьl̥gъ, укр. до́вгий) із незасвідченим слов'янським кореневим вокалізмом е, о (Persson Studien 221; Meillet MSL 14, 373; Bern. I 177; подібно Skok I 376); питання спорідненості з угор. távol «далеко» (Machek ESJČ 110) залишається відкритим, як і ширша проблема можливих генетичних зв'язків індоєвропейської мовної сім'ї з іншими мовами.— Шанский ЭСРЯ І 5, 9—10; Фасмер — Трубачев I 483; Sławski І 136; БЕР 1 315; Holub — Кор. 136; Schuster-Sewč I 143—144;01esch I 201 — 202; ЭССЯ 4, 184—185; Sł. prasł. II 334–334, Fraenkel 1106–1107
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |