відстань
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ві́дстань | ві́дстані |
| Р. | ві́дстані | ві́дстаней |
| Д. | ві́дстані | ві́дстаням |
| З. | ві́дстань | ві́дстані |
| Ор. | ві́дстанню | ві́дстанями |
| М. | ві́дстані | ві́дстанях |
| Кл. | ві́дстане* | ві́дстані* |
ві́д-стань
Іменник жіночого роду, відмінювання 8a.
Префікс: від-; корінь: -ста-; суфікс: -н-; закінчення: -ь
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- простір, який розділяє два пункти, предмети тощо; віддаль ◆ Опівдні близько двохсот комунарів вирушили пішки у військовий табір, що розташувався на відстані трьох кілометрів од комуни. Олесь Донченко, 1956 ◆ Підпустивши танки на близьку відстань, матроси приготувалися до атаки. Василь Кучер, «Чорноморці», 1956 (Цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах, джерело.)
- перен. різниця між к.-н. у поглядах, у соціальному становищі і т. ін. ◆ Чимала відстань лежить.. між селянином та правителем [Врангелем]. Олесь Гончар, «Таврія..», 1957 (Цитата з онлайн-версії «Словника української мови» в 11 томах)
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Етимологія[ред.]
Похідний іменник, утворений за допомогою префікса від- та слова стан.
Переклад[ред.]
|
|
