відстань

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ві́дстань	—
Р.	ві́дстані	—
Д.	ві́дстані	—
З.	ві́дстань	—
Ор.	ві́дстаню	—
М.	ві́дстані	—
Кл.	ві́дстане*	—

ві́д-стань

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префікс: від-; корінь: -ста-; суфікс: -нь.

Вимова

• МФА : [ˈʋʲid͡zstɐnʲ] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [в’í{дз}стан`]

Семантичні властивості

Значення

1. простір, який розділяє два пункти, предмети тощо; віддаль ◆ Опівдні близько двохсот комунарів вирушили пішки у військовий табір, що розташувався на відстані трьох кілометрів од комуни. О. В. Донченко, 1956 Джерело — [СУМ-11].◆ Підпустивши танки на близьку відстань, матроси приготувалися до атаки. В. С. Кучер, «Чорноморці», 1956 // «[СУМ-11]» Джерело — [СУМ-11].
2. перен. різниця між к.-н. у поглядах, у соціальному становищі і т. ін. ◆ Чимала відстань лежить… між селянином та правителем [Врангелем]. О. Т. Гончар, «Таврія», 1957 // «[СУМ-11]» Джерело — [СУМ-11].

Синоніми

1. дистанція

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• на відстані

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
прикметники: відсталий дієслова: відстати

Етимологія

Похідний іменник, утворений за допомогою префікса від- та слова стан.

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: distance Російськаru: расстояние

Джерела

• Словник УЛІФ: відстань
• Відстань // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.