датив
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дати́в | дати́ви |
| Р. | дати́ва | дати́вів |
| Д. | дати́вові дати́ву |
дати́вам |
| З. | дати́в | дати́ви |
| Ор. | дати́вом | дати́вами |
| М. | на/у дати́ві | на/у дати́вах |
| Кл. | дати́ву* | дати́ви* |
да-ти́в
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -датив-.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- лінгв. давальний відмінок ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |