деепричастие
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | дееприча́стиие | дееприча́стиия |
| Р. | дееприча́стиия | дееприча́стиий |
| Д. | дееприча́стиию | дееприча́стииям |
| З. | дееприча́стиие | дееприча́стиия |
| О. | дееприча́стиием | дееприча́стииями |
| П. | дееприча́стиии | дееприча́стииях |
дееприча́стие
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- лінгв. дієприслівник ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники: причастие
- прикметники: деепричастный
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??